Тюрма відчинена. Незамкнена тюрма.
Нема замків. Ув огорожі дірка.
Чекає в’язнів світ із благами всіма,
Свобода світить їм з Голгофи, наче зірка.
Це правда. Хай затоптані у бруд,
Але амністія з нагоди розіп’яття.
Ідіть, злочинці, це для вас, вас ждуть...
Та ув очах невір’я, як прокляття.
«Ти божевільний, нас ти не дури.
Твій жарт безглуздий і банальний.
Себе скоріше звідси забери...»
І я замовк – і знічений, й печальний.
Але за хвилю знов заговорив,
Наповнившись надією і міццю:
«Вас викупив Христос! Він заплатив!..
Будь ласка, залишіть в’язницю...»
У відповідь: «Тут виходу нема.
Дарма кричиш, хоч і надірвеш груди...»
Тюрма не замкнена, незамкнена тюрма –
Її ж не залишають вільні люди.
Вони і жалюгідні, і худі,
Без віри, із запалими очима,
Ждуть крихту хліба й крапельку води
В тюрмі з відкритими дверима.
Комментарий автора: Переклад вірша Олександра Шевченка.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Благословляйте детей! - Вечерская Наталья Как-то я отдыхала на берегу моря и рядом со мной остановилась очень приятная семья: мама, папа и мальчик лет около 4-х. Погода была отличная, детишки купались в море.
Папа мальчика позвал сына купаться, но тот почему-то боялся. И с этого момента рядом со мной раздавались слова :"Ты трус! Ты трус!". На следующий день продолжалось то же самое. Я была в ужасе: папа, сам того не понимая "благословлял" сына на трусость на всю оставшуюся его жизнь...
В старину (жаль, что это мало практикуется сейчас) без родительского благословения не женились...
Родительские благословения и молитвы сохранили многих детей живыми в годы войны.
Как много силы в родительском слове!
